Протягом перших 5 семестрів студенти навчаються за загальною програмою.
Після зимової сесії на третьому курсі вибирають кафедру, на якій будуть отримувати спеціальність.
На факультеті представлені наступні кафедри:
- Кафедра прикладної фізики та фізики плазми
- Кафедра матеріалів реакторобудування та фізичних технологій
- Кафедра ядерної та медичної фізики
- Кафедра теоретичної ядерної фізики та вищої математики імені О. І. Ахієзера
Останнi конференцiї, де нашi викладачi брали участь
International Conference Nanomaterials
International Conference Nanomaterials
Міжнародна наукова конференція MicroCAD.
Міжнародна наукова конференція MicroCAD.
Luminescent processes in condensed state of matter.
Luminescent processes in condensed state of matter.
Всеукраїнська науково-технічна конференція "Комп'ютерні технології: інновації, проблеми, рішення".
Всеукраїнська науково-технічна конференція "Комп'ютерні технології: інновації, проблеми, рішення".
XIII конф. з фізики високих енергій, ядерної фізики і прискорювачів.
XIII конф. з фізики високих енергій, ядерної фізики і прискорювачів.
4th Interntional Scientific and Techical Conference for Young Scientists.
4th Interntional Scientific and Techical Conference for Young Scientists.
Ядерної та медичної фізики
Анатомія ядерних реакторів і вплив радіації на здоров'я людини як ніколи актуальні сьогодні. Сьогоднішня медицина немислима без новітніх інструментів, які створені в фізичних лабораторіях. Вже хочеш розібратися?
Теоретичної ядерної фізики и вищої математики імені О.І. Ахієзера
Тут викладаються самі "важкі" теоретичні курси за статистикою, квантової механіці, теорії атомного ядра і квантової електродинаміки. Хочеш розібратися в основи світобудови?
Прикладної фізики і фізики плазми
Плазма застосовується скрізь - від найпростіших процесів обробки до термоядерного реактора, який прийде на зміну атомним станціям. Фізика плазми - це фундамент, на якому побудовано величезну кількість технологічних процесів в сучасної індустрії.
Матеріалів реакторобудування та фізичних технологій
Наука і промисловість вимагає надійних і робочих технологій, на які можна покластися. Хочеш розібратися в існуючих технологіях, дізнатися як вони розроблялися і розробити свої?
Викладачі фізтеху не просто читають лекції - вони самі є двигунами сучасної науки. Вони - автори і співавтори статей в провідних наукових журналах Європи та світу. Вони - учасники та доповідачі на конференціях, де обговорюються найбільш передові наукові питання. Вони не просто користуються підручниками і книгами - вони пишуть підручники і книги, які видаються у нас і за кордоном. З нашими викладачами ти завжди будеш вивчати не просто фізику, а її основи і передові досягнення.
Завдяки всесвiтньо визнанiй якостi освiти на фiзико-технiчному факультетi, наших студентiв регулярно запрошують до участi в транс-європейських студіях з фізики високих chiefessays.net енергій, фізики плазми, нанотехнологій, як правило, коштом Євросоюзу. Близько чверті випускників продовжують наукову кар`єру в аспірантурі університетів світу.
























Розподiл випускникiв у свiтi
Майже за 50 років факультет випустив понад 3000 фахівців в різноманітних online essay writing галузях фізичної науки. Більшість випускників факультету – успішні люди, які займаються науковими дослідженнями. Більше 30% випускників мають наукові ступені. Двоє випускників займали високі державні посади, працювали в Уряді України. До державного реєстру занесено три відкриття (з більш ніж двох тисяч, в наявності в реєстрі), які зроблені випускниками факультету.
Елітарна фізична освіта в Україні
Походження фізтеху
У 1935 році кафедру експериментальної фізики в Харківському держуніверситеті очолив керівник високовольтної бригади, яка в жовтні 1932 року штучно розщепити в УФТІ ядро літію, професор К.Д. Синельников. З 1936 по 1937 року кафедрою фізики в універститету завідував головний теоретик УФТІ Л.Д. Ландау. З 1937 року в універститету працював ще один учасник високовольтної бригади А.К. Вальтер – він створив тут першу в Україні кафедру фізики атомного ядра. В університеті працювали також Л.В. Шубніков, О.І Лейпунський і багато інших уфтінцев. Саме тут, в Харкові народилася ідея Ландау про створення курсу теоретичної фізики. Він вважав, що не тільки фізик-теоретик, але і фізік-експериментатор повинен володіти певним мінімумом знань в галузі теоретичної фізики. Перші томи були написані в Харкові, вони «обкатувалися» на студентах університету.
Поряд з фундаментальною підготовкою важливою особливістю навчання студентів була їх обов’язкова робота в лабораторіях інституту, пізнаючи, по крайней мере, з третього-четвертого курсів. На кафедрах навчальний процес здійснювали поруч зі штатними викладачами та співробітники інстітута.Ето дуже важливо: вчені-практики брали активну участь в підготовці молодих фахівців, які після закінчення університету приходили в лабораторії підготовленими науковими співробітниками. Поширеною формою роботи студентів було їх зарахування на лаборантські ставки в УФТІ. Набагато пізніше, таку систему підготовки стали називати «фізтехівськой».

Физ-тех. 1950г.
Підпис до фотографії: поруч з фундаментальною підготовкою важливою особливістю навчання студентів була їх обов’язкова робота.

Ядерне відділення – провісник фізтеху
Основним документом, який свідчить про заснування фізико-технічного факультеті в Харківському університеті, очевидно, можна вважати опубліковану у другому томі атомного проекту СРСР Постанова РНК СРСР № 225-96сс (особлива папка), «Про підготовку інженерів-фізиків і фахівців з фізики атомного ядра і з радіохімії »від 28 січня 1946р. підписаної Головою Ради Народних Комісарів Союзу РСР Й. Сталіним і керуючого справами РНК СРСР Я. Чадаєва. Відповідно з цією Постановою таку підготовку було доручено Московському, Ленінградському, Київському і Харківському державним університетам, а також Московському механічному і Ленінградському політехнічному інститутам. Так було покладено початок підготовки в Харкові фахівців для нової тоді галузі науки і техніки – ядерної. Ініціатором згаданої Постанови був Ігор Васильович Курчатов. Необхідність підготовки за цими новими спеціальностями тепер пояснюється просто: в 1943 році в СРСР були розпочаті великомасштабні роботи зі створення атомної зброї. Науковим керівником проекту був призначений І.В Курчатов. У цих роботах брав участь і Харківський фізико-технічний інститут, в якому починаючи з 1946 року почала функціонувати так звана Лабораторія №1 під керівництвом академіка К.Д. Синельникова.
У 1947 році в Харківському державному університеті відбувся перший випуск дев’яти фізиків-ядерників. Випуск було здійснено на базі кафедри електронних процесів і ядерної фізики, очолюваної академіком А.К. Вальтером. Ця кафедра виникла після війни на базі існуючої з 1937 р. в університеті кафедри фізики атомного ядра. Пізніше її було перетворено в першу Україні кафедру експериментальної ядерної фізики. Починаючи з 1948 року підготовку фахівців в галузі ядерної фізики здійснювали викладачі спецвідділу, яке було організовано при фізико-математичному факультеті Харківського держуніверситету. Основним завданням цього підрозділу була підготовка висококваліфікованих фізиків-ядерників для атомної галузі СССР. Керівником відділу і заступником декана фізмату був призначений Григорій Юхимович Кривець. До складу ядерного відділу увійшли кафедри експериментальної фізики (завідувач – професор К.Д. Синельников), електронних процесів і ядерної фізики (завідувач – професор А.К. Вальтер) і теоретичної фізики (завідувач – професор О.І. Ахієзер).